Півроку брате. «Студент» був кращий серед нас. Молодий та світлий хлопець, котрий з усіма знаходив спільну мову.
Воював під Гостомелем та Кремінною. Загинув, як справжній воїн, на бойових у момент прильоту стояв у самому небезпечному місці, що було характерно його характеру, він ніколи не ховався і не давав задню. Ігоре, брате, ми завжди тебе памʼятатимемо, сьогодні було дуже багато твоїх друзів, братів по зброї, родичів, ну і звісно Таня.
Спи спокійно, ми помстимося.
Бути воїном – жити вічно.
